Сторінка дефектолога

Моторика дрібна, а користь - величезна!!!

Василь Сухомлинський писав: «Розум дитини – на кінчиках її пальців».

Рука пізнає, а мозок фіксує відчуття й сприйняття, поєднуючи їх із зоровими, слуховими й нюховими в складні образи й уявлення. Високий рівень сформованості дрібної моторики дитячих пальців забезпечує достатній рівень пам'яті, уваги й готує руку до письма.

Завдання:

- поліпшити загальну рухову активність;

- поліпшити дрібну моторику пальців, кистей рук;

- поліпшити координацію і точність рухів руки і ока, гнучкість рук, ритмічність;

- розвивати уяву, логічне мислення, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття, творчу активність;

- сприяти нормалізації мовної функції;

- створювати емоційно-комфортну обстановку в спілкуванні з однолітками і дорослими.

Методи і прийоми роботи:

- масаж кистей рук;

- пальчикова гімнастика, фізкультхвилинки;

- пальчикові ігри з віршами, скоромовками;

- пальчиковий театр;

- театр тіней.

- ліплення з пластиліну і солоного тіста з використанням природного матеріалу (насіння, крупи, черепашки і т. д.);

- нетрадиційна техніка малювання: кистю, пальцем, зубною щіткою, свічкою і т. д.;

- конструювання: з паперу в техніці орігамі, робота з конструктором ЛЕГО;

- різні види аплікацій.

- домальовування (за принципом симетрії);

- лабіринти;

- ігри з дрібними предметами;

- пазли, мозаїка.

Готовність дитини до школи

Що ми розуміємо під поняттям „готовність дитини до школи”? Досвід переконує, що поняття готовність дитини до школи батьки розуміють надто зауважено, спрощено, визначаючи основними домінантами навчання читання і лічбу. Однак цього надто мало. Спираючись на дані психолого-педагогічних досліджень, можна представити найважливіші сфери розвитку дитини, які у перспективі мають відіграти важливу роль в успішному навчанні.

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ:

Фізична готовність;
Психічний розвиток;
Соціальна зрілість;
Емоційно – вольова готовність;
Позитивна мотивація;
Мовленнєво – комунікативна готовність;
Інтелектуальна готовність

Школа – новий світ для дитини з певним колом обов’язків та вимог, із заміною понять „хочу” на „треба”. Більшість дошкільників спокійно ставляться до школи, радіють; 18% дітей не хочуть іти до школи через несхвальні відгуки дорослих. Успішність шкільного навчання і подолання психоемоційного дискомфорту дитини тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з дорослими, як поводиться у конфліктних ситуаціях. Тому дуже важливо сформувати позитивну мотивацію на навчання у школі.

Педагог Дейл Постман писав: „Вступаючи до школи, дитина являє собою знак питання, а закінчуючи її – крапку. А як хочеться, щоб діти, батьки, вчителі завжди були одним знаком оклику. Адже немає нагороди дорожчої, ніж очі наших дітей, які сяють допитливістю, добротою і любов’ю”.

(За матеріалами: Калузька Л. Дитина іде до школи // Початкове навчання та виховання. Харків: Основа. – 2004. -№ 19 – 21. С. 37-45.)